суббота, 16 мая 2020 г.

Богдан Павлій, Поділля


Історії малих виноробів, частина III.


«Щоб вийшло добре вино, лоза має страждати», — ця істина часом проектується і на винороба. Львів'янин Богдан Павлій почав вирощувати виноград наприкінці 90-их років минулого сторіччя як хобі. Пізніше, після здолання серйозного недуга, вирішив решту життя присвятити улюбленій справі. Працював із столовим виноградом, багато експериментував з вином різних сортів та стилів. Зараз зосередився на сухих з європейських сортів, серед яких основні: Совіньйон блан, Євмолпія, Ґев'юрцтрамінер, Рислінг, Сіра, Санджовезе, та примхливий італійський Неббіоло.
Виноградники розбиті на схилах Дністровського водосховища, біля заповідника «Подільські Товтри». Своєрідне геологічне походження вапнякових ґрунтів — колись це були коралові рифи міценового моря, — досвід автора, його працелюбність та особливий нежаркий клімат дали результат у вигляді ароматних вин Bohdan’s. На сьогодні виноградниками охоплено майже півгектару і далі планується розширення. Вже закладено нову ділянку у селі Каветчина, на 800 кущів Совіньон-Блану, в планах — 1,3 гектари в урочищі Бакота. Може бути й більше, якщо знайдеться інвестор.
Так, пан Богдан шукає партнерів. Він взяв твердий курс на офіційне оформлення улюбленої справи. Вже перереєструвався зі Львова до села Гораївки Кам’янець-Подільського району і став повноправним учасником громадської організації «Спілка виноградарів та виноробів „Подільські Товтри“», яка була заснована 23 квітня минулого року. В ній на сьогодні п’ять членів, але це лише початок. Спілки сусідів — «Союз виноградарів та виноробів Вінниччини» та «Спілка приватних виноградарів та виноробів Придністров'я» створені одна трохи раніше — 21 травня 2018 року, а друга трохи пізніше — 22 серпня 2019 року. А Ямпільське районне регіональне відділення союзу виноградарів та виноробів функціонує ще з кінця 2009 року.
Успішність виноробства в цій місцевості підтверджується схвальними відгуками на продукцію кількох подільских авторів, які представляли свою продукцію на дегустаційній частині останнього Національного виноробного форуму. А сам Богдан Павлій був одним з тих піонерів, хто почав змінювати ставлення цінителів вітчизняних вин до продукції «невиноробних» регіонів. Так, на жаль, Поділля не входить офіційно до таких, тож місцеві виноградарі не можуть розраховувати на державні субсидії та компенсації. Але повернемося до дегустацій.
В 2016 році на змаганні, що нещодавно стало офіційно називатися Uwines Awards, і яке з 2015 року проводиться під час Kyiv Food&Wine Festival, богданівське Ркацителі отримало перше місце в категорії рожевих вин. Відтоді на кожному конкурсі цього фестивалю якесь з вин Богдана Павлія отримує призові місця, а сам він є шанованим гостем цієї та інших винних ярмарок.
Необхідно зазначити, що на тому ж конкурсі того ж, 2016 року, друге місце серед рожевих вин отримало вино іншого автора, теж дуже відомого в нашій винній спільноті — Ігоря Заїки, з Дніпра. А перевернув усе з ніг на голову на конкурсі 2015 року Микола Лясовий, в якого виноградники розташовані під Трипіллям. Тоді він зібрав призи майже в усіх номінаціях. Про цих виноробів ми ще розкажемо.
Насправді ж, виноробство на Поділлі існує щонайменше останні двісті років. Системно — біля Дністра, де проходить кордон з завжди виноробною Бессарабією. Ці дані зібрані в роботах етнографа Олександра Головка. Але і в інших районах були успіхи. Найбільші — на частині, що до початку Другої світової війни була під Польщею. По це в своїх публікаціях в різних виданнях регулярно розповідає краєзнавиця Ірина Пустиннікова. Найсвіжіша стаття є у вересневому номері газети «Подолянин». Вже в радянські часи тут працювали підприємства т.зв. первинного виноробства — вони вирощували та переробляли виноград на вино, і останнє наливом відправляли на заводи вторинного виноробства. А після антиалкогольної кампанії середини 80-их років минулого століття у краї не лишилось промислових виноградників.
Що ж до туристичної привабливості Поділля, то найкраще відвідати web-сайт «Замки та храми України», що майже двадцять років веде пані Ірина. Там зібрані фотографії та оповіді про архітектурні перлини краю. Лише додамо, що геологічних аналогів заповідника «Подільські Товтри» в світі є лише два. Тож швидше за все ми найближчим часом спостерігатимемо, як енотуристичні та еногастрономічні маршрути будуть все більше з’являтися саме на Поділлі та в Центральній Україні. 

Село Каветчина Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, квітень – жовтень 2018 року, липень 2019 року. 

Фото — Арсен Федосенко, Олександр Зубко (де Богдан Павлій на XIII Kyiv Food and Wine Festival)

Текст Арсен Федосенко, Олександр Зубко

Інші матеріали серії можна знайти за відповідним хеш-тегом: Історії малих виноробів

 
Більше фотографій є в альбомах соціальної мережі Facebook та сервіса Google фото. 





Комментариев нет: