суббота, 6 июня 2020 г.

Колективний лист-звернення виноградарів та виноробів до керівництва країни

Адресовано: Президенту України Зеленському В. О., Голові Верховної ради України Разумкову Д. О., Прем’єр-міністру України Шмигалю Д. А., Міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Петрашко І.Р., Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцеву Д.О.


Від 27.05.2020 року.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України № 540-IXвід 30.03.2020 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі — Закон № 540).
Зі свого боку, висловлюємо Вам свою пошану та подяку за заходи, прийняті у вказаному Законі № 540, які спрямовані, зокрема, на звільнення юридичних осіб від сплати податку на землю та на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на період з 01 березня по 31 березня 2020 року.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 540 Кабінет Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом, зобов’язаний розробити програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у тому числі — затвердити перелік пріоритетних галузей економіки України, які забезпечують найбільшу кількість робочих місць.

Слід зазначити, що галузь виробництва алкогольних напоїв є важливим бюджетоутворюючим та соціальним складником економіки України. Підприємства-виробники алкогольних напоїв забезпечують роботою десятки тисяч громадян України. Переважна більшість підприємств-виробників алкогольних напоїв є великими платниками податків.

Тільки минулого року підприємства виноробної галузі сплатили до бюджету 1,507 мільярдів гривень акцизного податку з операцій реалізації виробленої в Україні виноробної продукції та 300 мільйонів податку на додану вартість. 700 мільйонів гривень акцизного податку сплачено суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі з реалізації виноробної алкогольної продукції. Виробниками лікеро-горілчаних виробів за минулий рік сплачено до бюджету 6 мільярдів гривень акцизного податку (без урахування акцизного податку з операцій ввезення алкогольної продукції на митну територію України) та 1,5 мільярдів гривень акцизного податку сплачено суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі з реалізації лікеро-горілчаних виробів.

Варто зазначити, що наразі, у зв’язку із ситуацією, що склалась через пандемію, діяльність підприємств-виробників алкогольної продукції опинилась на межі вимушеного зупинення. Оскільки діяльність підприємств є вкрай залежною від багатьох факторів, що є невизначеними в умовах наростання епідеміологічної та фінансової кризи, як-от: зростання собівартості продукції внаслідок зростання цін на сировину та комплектуючі матеріали; підтвердження покупцями замовлень згідно раніше наданих планів; наявність людського ресурсу для виробництва продукції згідно замовлень; вчасний розрахунок покупцями за вироблену продукцію; прогнозувати отримання доходів у розмірі, необхідному для покриття не тільки поточних витрат, але й обов’язкових платежів, досить важко.

Ми розуміємо, що наші підприємства у ситуації, що склалась, мають докладати величезних зусиль для того, щоб продовжити своє існування в галузі, адже, як ми знаємо, ще задовго до спалаху епідемії коронавірусу, багато виноробних заводів України припинили свою діяльність з економічних та фінансових причин.

В умовах, що склалися, звільнення бізнесу від сплати податку на землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, беззаперечно, послаблює фінансове навантаження на наші підприємства, однак, залишається ще значна частина платежів, сплата яких є обов’язковими, зокрема,це податок на додану вартість та акцизний податок.

Тому вважаємо за необхідне звернутись до Вас із пропозицією додатково до вже введених заходів прийняти рішення щодо звільнення на період дії карантину підприємств-виробників алкогольної продукції від сплати податку на додану вартість та акцизного податку на алкогольну продукцію.

Наразі нам відомі випадки, коли країни, що також вражені пандемією, ввели такі податкові пільги для бізнесу.

Зокрема, у Данії надають відстрочення платникам зі сплати ПДВ через коронавірус; у Франції до компаній, які постраждали від коронавірусу, застосують відстрочення сплати податків і виплат до соціальних фондів; Китай ініціює введення податкових пільг для захисту економіки від коронавірусу; Міністерство фінансів Великобританії також оголосило про план стимулювання економіки в зв'язку з кризою, який буде включати зниження податків і видачу кредитів малому бізнесу.

Крім зазначеного вище звертаємо Вашу увагу на необхідність додаткового регулювання імпорту у алкогольній галузі.
Вітчизняний алкогольний ринок хоча є одним із найбільш потужних і динамічних, однак він вкрай перенасичений імпортними алкогольними напоями.
Суттєвий ріст імпорту алкогольних напоїв в Україну, як в кількісному, так і грошовому вираженні спостерігався у 2017 – 2019 роках. Так, в торговельних мережах України, в порівнянні з вітчизняною алкогольною продукцією, частка імпортних вермутів та аперитивів, у грошовому вираженні, в 2017р. складала 59,6 %, в 2018 р. — 63,6 %, а в 2019 р. цей показник сягнув 69,1 %. Частка імпортних вин, у грошовому вираженні, в 2017 році складала 47,5%, в 2018р. — 52,0%, а в 2019р. сягнула 58,1%. Частка імпортних ігристих вин, у грошовому вираженні, в 2017 році складала 35,4 %, в 2018 р. — 43,3 %, а в 2019р. — 51,7 %. Щодо імпортних коньяків та бренді,то їх частка у грошовому вираженні складала в 2017 р. 28,7%, в 2018 р. — 34,7%, в 2019 р. — 37,5%. Частка імпортної горілки, у грошовому вираженні, складала в 2017 г. 7,7 %, в 2018 р. — 9,6 %, в 2019 р. — 12,7 %.
З цих показників чітко вбачається стрімке зростання імпортної алкогольної продукції в торговельних мережах України та негативна тенденція щодо зростання обсягів реалізації імпортної алкогольної продукції на національному ринку України.
Проаналізувавши представленність, в українських торговельних мережах імпортної алкогольної продукції та вітчизняної алкогольної продукції, вимушені констатувати факт, що в деяких торговельних мережах відсоток імпортної алкогольної продукції, яка пропонується кінцевому споживачеві сягає 85%, а вітчизняної лише 15%.
В даній ситуації вважаємо необхідним запровадження на законодавчому рівні положенняпро те, що в торговельних мережах України відсоток представленості вітчизняної алкогольної продукції на полицях в порівнянні з імпортною продукцією повинен бути не менше 50%.
Такий захід надасть можливість збільшити обсяги продажу в Україні саме вітчизняної алкогольної продукції.

Регулювання імпорту у алкогольній галузі, на нашу думку, може бути здійснене шляхом запровадження наступних правових інструментів.
1) Удосконалення оподаткування алкогольних напоїв, шляхом запровадження різних за розміром ставок акцизного податку.
Серед основних економічних засобів наповнення бюджету, впливу держави на діяльність виробників та імпортерів алкогольної продукції є їх оподаткування, зокрема, акцизним податком.
Платниками акцизного податку в Україні є суб’єкти господарювання, які виробляють алкогольні напої на митній території України, а також і ті, які ввозять (імпортують) алкогольні напої на митну територію України.
Необхідно запровадити для суб’єктів господарювання, які виробляють алкогольні напої на митній території України (виробників) і для суб’єктів господарювання, які імпортують алкогольні напої на митну територію України (імпортерів) різні розміри ставок акцизного податку на алкогольні напої.

В Європейському Союзі Директивою 92/84/ЕЕС від 19.10.1992 встановлені мінімальні ставки акцизу на алкогольні напої (крім вина, пива та проміжних виробів) на рівні 5,5 євро (=162,6 гривні, при курсі 1 євро=29,57 гривень) на 1 літр 100% спирту. На "проміжні продукти" мінімальна ставка акцизу встановлена на рівні 0,45 євро (= 8,55 гривні) на 1 літр виробу.
В Україні, наразі, діє ставка акцизного податку на рівні 126,96 гривень за 1 літр 100% спирту і такий розмір є на 28 % меншим за мінімальний розмір ставки акцизу, яку імпортери сплачують на ринку ЄС. Таким чином, ставки акцизного податку на алкогольному ринку Європейського союзу, які сплачуються нашими імпортерами на їх національних ринках, є нижчими, аніж ті ставки акцизного податку, які вони сплачують в Україні.
З огляду на зазначене, розмір ставок акцизного податку для імпортних алкогольних напоїв повинен бути не менш ніж на 30% вищим, аніж розмір ставок акцизного податку для вітчизняних алкогольних напоїв.
Обчислення акцизного податку із застосуванням різних ставок акцизного податку буде мати наслідком значне зростання надходжень до бюджету від імпортерів.
Запровадження такого механізму призведе до значного росту обсягів виробництва алкогольних напоїв на території України та створення додаткових робочих місць не лише у цій галузі виробництва, але й таких супутніх галузях, як виробництво комплектуючих матеріалів (пляшка, ковпак, етикеточна продукція, короби та піддони), торгівля.
2) Введення ставок увізних мит на алкогольну продукцію, яка ввозиться (імпортується) на митну територію України.
Національний ринок алкогольних напоїв потребує тарифного захисту.
Якщо проаналізувати показники обсягу імпорту в кількісному вираженні (тис. дал) перехідних періодів, впродовж яких ставки мита було знижено/скасовано, то маємо наступне.
В період з 2015 по 2019 р.р. маємо зростання імпорту коньяку та бренді на 304,8 %, зростання імпорту вина на 194,0 %, зростання імпорту ігристого вина на 183,8 %, зростання імпорту вермуту на 24,7%.
Вважаємо, що в результаті введення ставок увізних мит на імпортну алкогольну продукцію в розмірі 1 євро за 1 літр алкогольного напою відбудеться значне збільшення надходжень до державного бюджету України.
Підтримка вітчизняного виробника алкогольної продукції може суттєво допомогти наповнити надходження до бюджетів України усіх рівнів, сприяти соціально-економічному зростанню. Виробники будуть модернізувати виробниче обладнання, без чого неможлива повноцінна реалізація галузевого потенціалу України.
Впровадження зазначених вище механізмів забезпечить значне зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів за рахунок:
додаткових надходжень акцизного податку, податку на додану вартість від вітчизняних виробників алкогольної продукції, які збільшать обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв на території України;
додаткових надходжень акцизного податку, податку на додану вартість від імпортерів, які ввезуть (імпортують) алкогольні напої на митну територію України;
надходжень ставок ввізного мита від імпортерів, які ввезуть (імпортують) алкогольні напої на митну територію України.

Декілька слів про необхідність підтримки сільськогосподарських товаровиробників.
Якщо проаналізувати дані Державної митної служби України щодо показників зовнішньої торгівлі, які розміщено на офіційному сайті зазначеної служби, то маємо наступну ситуацію.

У березні 2020 року в Україну було імпортовано:
– вина, вина ігристі ( код УКТЗЕД 220421) на суму в 29,9 разів більшу ніж експортовано;
– вина виноградні, ігристі, шампанське, кріплені (код УКТЗЕД 220410) на суму в 7,2 разів більше ніж експортовано;
– вермути та ін. виноградне вино (код УКТЗЕД 220510) на суму в 1,87 разів більше ніж експортовано;
– коньяку (код УКТЗЕД 2208201200) на суму в 1,8 разів більшу ніж експортановано;
– горілки (код УКТЗЕД 22086019) на суму в 1,4 разів більше ніж експортовано.
Така значна імпортна складова алкогольної продукції на вітчизняному ринку створює ризик для економіки України. Вітчизняна алкогольна галузь позбавлена можливості стабільно розвиватися. Галузь виробництва алкогольних напоїв тісно пов'язана з агропромисловим комплексом України, з сільськогосподарським виробництвом (вирощуванням винограду, зернових), а це означає і зупинення розвитку у цих галузях та тотальне безробіття.
З метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників пропонуємо відновити спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників, які займаються вирощуванням багаторічних насаджень, тваринництвом, що скасований в Україні з 01.01.2017 р. Товаровиробники, які займаються вирощуванням багаторічних насаджень, тваринництвом, залишатимуть в своєму розпорядженні всю суму ПДВ, яка нарахована такими сільськогосподарськими підприємствами на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів/послуг, та не підлягатиме сплаті до Державного бюджету України. Таку суму ПДВ вони можуть використовувати виключно у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг в залежності від виду здійснюваної сільськогосподарської діяльності — вирощування багаторічних насаджень, тваринництво.
Прийняття зазначених заходів призведе до:
– підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та забезпечення розвитку виноградарства та садівництва, тваринництва в Україні;
стимулювання суб’єктів господарювання здійснювати інвестування у розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, тваринництва;
збільшенню площі виноградників, садів та розвиток ринку цієї продукції;
розвитку агропромислового комплексу України, суттєвого зменшення бар’єрів для інвестицій в реальний сектор економіки та активізації інвестиційної діяльності;
зростання рентабельності сільськогосподарських підприємств та скорочення строку окупності капітальних інвестицій при модернізації існуючих та створенні нових виробництв;
створення нових робочих місць в реальному секторі економіки, зростання кількості зайнятого населення, що працюватиме у галузі сільського господарства та у супутніх з нею галузях виробництва, торгівлі;
скорочення безробіття і трудової еміграції та підвищення реальних доходів українців;
збільшення конкурентоздатності, обсягів виробництва та експорту української продукції.
збільшення обсягів надходження коштів до Державного бюджету України.
У зв’язку із викладеним, приймаючи до увагу скрутну ситуацію, що склалась внаслідок пандемії та введеного карантину, а також враховуючи відповідні введені заходи у інших країнах, з великою повагою та надією на розуміння та належний розгляд нашого звернення,

ПРОСИМО:

1) Якнайшвидше розглянути питання щодо тимчасового, на період дії карантину, звільнення підприємств-виробників алкогольної продукції від сплати податку на додану вартість та акцизного податку на алкогольну продукцію, та прийняти відповідне рішення у вигляді закону України із невідкладним набранням чинності.
2) Запровадити на законодавчому рівні положення про те, що в торговельних мережах України відсоток представленості вітчизняної алкогольної продукції на полицях в порівнянні з імпортною продукцією повинен бути не менше 50%.
3) Відновити спеціальний режим оподаткування податку на додану вартість для сільськогосподарських товаровиробників, які займаються вирощуванням багаторічних насаджень, тваринництвом.
4) Запровадити різні за розміром ставки акцизного податку для суб’єктів господарювання, які виробляють алкогольні напої на митній території України (виробників) і для суб’єктів господарювання, які імпортують алкогольні напої на митну територію України (імпортерів). При цьому, розмір ставок акцизного податку для імпортних алкогольних напоїв повинен бути вищим на 30% або більше від розміру ставок акцизного податку для вітчизняних алкогольних напоїв.
5) Запровадити ввізне мито на алкогольну продукцію, яка ввозиться (імпортується) на митну територію України.


Листа підписали:
Приватне акціонерне товариство «Одесавинпром»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкерман Україна»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський коньячний завод»
Акціонерне товариство «Коблево»
Товариство з обмеженою відповідальністю «46 паралель вайн груп»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-груп»
Приватне акціонерне товариство «Одеський коньячний завод»
Науково-виробниче підприємство «Нива» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю
Приватне мале підприємство «Лоцмен»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Джорджіан алко груп»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алколайн»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-торговельна компанія Шабо» 
Приватне акціонерне товариство «Харчовик»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шампань України»
Фермерське господарство «Агрохолдинг 2007»
Фермерське господарство «Кулевча»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний регіон»
Приватне акціонерне товариство «Южний»
Селянське (фермерське) господарства «Вікторія»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-груп»
Приватне акціонерне товариство «Долинка»
Фермерське господарство «Агрофірма Рост»
Приватне акціонерне товариство «Болградський виноробний завод»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вина бессарабії»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виноградна долина»
Агрофірма радгосп «Білозерський»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Югвинпром»
Приватне акціонерне товариство «Виноградар»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабська перлина»
Акціонерне товариство «Радсад» 
Дочірнє підприємство «Агро-Коблево» 
та інші суб’єкти господарювання.

Комментариев нет: